Йоланта Клюсовська
10:51 дп
Львів для мене
провінційної ще з дитинства асоціюється із певними містерійними дійствами,
загадковими людьми та неповторним присмаком пошуку життєвої істини за допомогою
мистецьких проявів. Я вірила в те, що стара частина міста Лева під зримими для
простих людей спорудами ховає потаємні закутки та лабіринти. По них бігають
навздогін талановиті ельфи та ельфійки, намагаючись оббігти одне одного навколо
осі, намалювавши коло. Напевне, гра їхня зовсім не зла - гості міста часто
чують відлуння дзвінкого радісного сміху, що лине звідкись із глибини. І самі
невпинно сміються, просячи у кельнера налити ще келих місцевого пива. А дами
вимагають запашної кави. Гостям приємно на душі від таємничого приглушеного
галасу, хоч і не завжди ці простаки здогадуються, що він - лише маскування чогось
інакшого, закритого для їхньої свідомості.
Ходжу бруківкованими
вуличками Львова вже більше десяти років і лише віднедавна щасливиться мені
зустрічати таємничих ельфів наживо. Але сміху-галасу не чую. Навпаки, вони
тихі, скромно одягнені, проте багатство у вигляді густого нашарування проявів
правдивого таланту відчувається чітко. Воно відлунюється у моїй голові недавно
почутими чи давно забутими ключовими фразами. І я знаю, що казка поряд.
Розповім Вам про
кучеряву білявку Йоланту Клюсовську Facebook.
3 роки тому побачила це загадкове обличчя на портретах від її чоловіка –
фотохудожника Сергія Михалківа. Була вражена глибиною зелених очей, про які раніше
тихо співав, а тепер кричить на своїх масштабних концертах Океан Ельзи. І ось
ці очі дивляться на мене минулих вихідних у «снобському» (сучасно-інтер’єрному), як виразилася Йоланта, кафе. Вглядаються пильно та хитро, але щиро, водночас. На душі в мене спокійно та
легко.
Чому мене зацікавила
Йоланта? Зараз перелічу, що вона любить робити у вільні хвилини, виховуючи трьох
дітей. За освітою, до речі, дизайнер меблів. Йоланта фотографує на професійному
рівні з 2005 року (в дитинстві по-справжньому захопилася світом фотографії), і
вже після фотокурсів наважилась навчати молоді таланти «бачити» об’єктивом об’ємні
та естетично-композиційні картинки; майстерно виготовляє декоративні коробочки
(про одну з яких розповім пізніше), паспарту і спеціальні упаковки для зберігання дорогих серцю фотокарток; створює серію
художніх фотографій, біля яких пізніше на власних виставках невимушено п’є
червоне вино, запевняючи гостей, що писати світлом картини зовсім не складно; досліджує
світ астрології та вегетеріанства (вже три роки); раніше, позувала як художня
модель. Обличчя і статура Йоланти дивним чином поєднує в собі простоту та,
одночасно, марево. Марево – це співзвучність жіночності, сексуальності та
ніжності, яка плавно перетікає у меланхолію. Одним словом, я як блогер, дуже
рекомендую Вам познайомитись із Йолантою. Вона схожа своїм потенціалом на поки
не доступні нам речі (як ельфи, що ховаються у підземеллях) від Герлен, Енн
Семонін, ЛаПрері чи Боббі Браун, про які колись, сподіваюся, писатиму.
Придбала у Йоланти коробочку для прикрас (можна і для фото). Розмір – 15*11 см. Ціна – 250 грн. В основі коробочки – міцний картон,
обшитий добротними матеріями. Зовні – темно-фіолетова бавовна (поплін), а
всередині – «королівський» темно-зелений оксамит. На мою думку, коробочка
сконструйована винятково якісно та акуратно: оксамит на стиках щільно прилягає
до конструкції, не видно слідів від клею чи зайвих ниток. Річ приємно «важка» у
руках, а ще – містка. Дуже тішить стильне поєднання фіолетового з оксамитом зеленого
відтінку. Туди одразу ж «попросилися» мої золотисті прикраси. Вони аж засяяли у
коробочці. Маю у планах придбання такої ж самої для подарунку.
Пару слів для тих, хто
має намір зайнятися блогуванням (косметичним, зокрема): запевняю, Вам
знадобляться навики хорошого фотографа, щоб якісно та солідно демонструвати
продукти як об’єкт обговорення. «Хорошого» означає вміння відчувати та
передавати об’єм предмету фотографування, зловивши та підсвітивши його
оптимальною кількістю світла (денного, бажано). Вдало підібрані режими
дозволять контролювати різкість кадру, а старий-добрий Photoshop (поки не володію
вмінням) відкоригує насиченість відтінків та контрастність. Скажу по секрету –
Йоланта зможе Вам у цьому допомогти, адже викладає на курсах «Дієго Марадонни».
На перший погляд, складність процесу фотографування лякає, але на фотокурсах чи
під час індивідуального заняття жага та натхнення до звершень обов’язково
прийдуть.
Посидівши зі мною в
кафе ще пару хвилин після інтерв’ю, талановита ельфійка побігла додому – у таємничі
підземелля, напевне, щоб вдосталь натішитися компанією однодумців. Залишила
мені повні міхи натхнення, які із задоволенням передаю Вам, дорогі читачі.
4 comments
Яке дивне ім'я. Мені чомусь видались скандинавські корені у ньому.
ВідповістиВидалитиДуже цікава особистість. Багатогранна.
Після твоїх слів я по-іншому подивилась на свої пости... треба однозначно щось міняти... хоча фотографувати я зовсім не вмію :)
До речі, не фотошоп, а лайтрум буде доцільніше :)
Йоланта справід дуже цікава і приємна у спілкуванні. Стосовно фото у моєму блозі зокрема, то в найперших постах вони були дуже неякісні. Я це розуміла і прагну вдосконалюватись. Справді, лайтрум легший в управлінні. Дякую за коментар
ВидалитиКоли мій чоловік відвідував фотошколу, то їх вчили саме в лайтрумі працювати.
ВидалитиА я, на мій сором, так і не бажаю вчитися фоткати :)
а я хочу так фотографувати, щоб не обробляти фото взагалі) а вам бажаю натхнення
ВідповістиВидалити